
Прокинувшись зранку, на диво, це ж неділя, відчувши вчорашню втому і задоволення від катання вирішив сходити до церкви(давно небув) і одразу ж із чистими думками на вибори. З відчуттям патріотизму і відповідальності. Здивувало досить відповідальне і дотошне ставлення членів комісії, молодці, добре підготовленні і проінформовані, перевіряють все, домахались до мого номеру квартири, виправили списки.
Вибір мій зрозумілий, я за економічний розвиток, за сміливого, розумного керівника держави, як відомо риба гниє з голови. Що приємно мій обраний кандидат пройшов у другий тур, і тепер я мав змогу тільки підтвердити послідовність своїх дій.
Незрозуміла мені політика обраного мною президента упродовж свого перебування на "престолі". І навіть зараз підписати закон, від якого користі мало, тільки більше можливостей для махінацій, це звичайно жахливо, і позиція проти всіх, ганьба що тут скажеш, мягкотілість і продажність, нема слів, вірніше є, але не хочеться говорити. Як сказав мій кумир Кличко міняти правила під час гри недопустимо.
Дивує також, ставлення до цього всього мого знайомого(і не тільки його), з телефонної розмови я зрозумів, що йому пофіг, він проти всіх. Хоча в першому турі він голосував і бив себе в груди, що він великий патріот держави. Тягнути в болото усіх тільки із своїх принципів чи образ. І як можна будувати державу з такими людьми. Продавати свій голос, продати за пару сотень свою державу, а заодно свою честь, гідність, друзів, а може краще одразу пістолет до скроні.
Надіюсь, що демократія переможе. Як би там не було все у наших руках.




