Пошук по сайту

Сьогодні з друзями спланували покататися на велосипедах. Учора усіх обзвонив, зголосились пятеро бажаючих, планува більше, шкода двом друзякам не вийшло. Договорились о девятій ранку стартувати, щоб не дуже було спекотно їхати. Але що нас чекало сьогодні я навіть не міг приблизно уявити...

 

 

Планували катнути десь на Вовчинцях, конкретно не думали маршрут, вирішували куди і як їхати по ходу. Але все по порядку...
Стою в аеропорті купую білети на літак до Тайланду економ рейс, тут мені безмежно повезло білет купив всього за 350 дол. Радості не було меж, давно мріяв побувати у Тайланді. Правда вже непамятаю чи білет був в одну сторону. Потім якимось чудом виясняю що летіти мені не виходить. А тут вже об"явили посадку, біжу швиденько здавати білети, шкода ж 350 доларів втрачати. Повертати гроші відмовляються. От козли. І тут я просинаюсь, пора вставати.
Збираюся. Олег із Стьопою приїхали одночасно, дивно живуть в різних місцях, мов домовлялися приїхали обоє за 10 хв до старту, вже в дворі чекали

 

Як завжди запізнююсь, на дві хвилини, забув учора колеса підкачати. Маленька затримка і вирушаємо. Настрій просто бомба

Їдемо не так як завжди, а через центр міста, по дорозі ще маємо забрати двох велогонщиків. Уже всі в зборі. Прямуємо по обїздній в сторону Вовчинців.

 

Біля метро була колись карта веломаршруту, під'їжджаю блище подивитися. На моє здивування, вона вже інша, зовсім інший маршрут ніж раніше, фоткаю на всякий випадок, викладаю фото

Ми рухались зовсім іншим маршрутом ніж на карті. Хоча маршрут на карті мені сподобався, він на відміну від попереднього який був до нього, йде вже колом. Треба буде якось ним спробувати проїхатись.
Заїхали у Вовчинці, вже із далека видно на самій горі будову, яка вже ведеться не один рік. Гади вже і сюди добралися. Забудовують відпочинкову зону, мало того, на місці де будівництво в принципі з техніки безпеки би мало бути заборонене, оскільки будують на краю гори, яка може зсунутись. Тут бабло робить диво. Місце гарне і недивно що його забудовують

Перед підйомом зупинились біля магазину та затарились водою. Вирішуємо куди їхати. На ліво класна горбиста траса у лісі. Шкода пропускати. Хоть сюди не планували, але вирішили зробити маленький крюк. Гарно тут траса немов американські гірки, шкода що коротка

Виїжджаємо з лісу, повертаємо на право до Вовчинецької гори, їдемо верхом полем, дуже красивий пейзаж, видно все місто

На Вовчинцях робимо красиве фото:

Далі маршрут спланували наступним чином: через село Колодіївка в сторону Узина, де на повороті в сторону Шершня, далі до Підлужжя. Тепер по порядку.
Рухаємось в сторону Колодіївки, невеликий підйом, потім дуже довгий спуск, але спуск небезпечний, бо тепер він весь у каміннях. Призупинились, попередили хто перший раз щоб були обережні, фото "настройка" перед спуском

Зїхали класно, без аварій. Далі трохи неприємний підйом у Колодіївці. І знову щасливий спуск

знову спуск

підйом

 

Ми відпочиваємо, а вони працюють

 

хоч і неділя, але це жнива, можна зрозуміти, один день годує цілий рік.
Підїжаємо до Узина, на перехресті повертаємо на право у бік колиби Шершень. Упс, тут ще один неприємний підйомчик

 

Але це все квіточки, нас чекав оболденний спуск у Підлужжі. По дорозі вирішили заїхати у Шершень, там у лісі теж непогана траса є, асфальтована

 

Також тут у лісі є пейнбольна траса, ось вона

 

Виїжаємо з Шершня. Нарешті самий класний довгий асфальтований спуск у Підлужжі

 

Внизу нас чекав смачний квас. У підлужжі є гарний магазичник де продають бочковий квас. Часто тут зупиняємось, щоб поновити водневий баланс. Біля магазину гарно зроблений ігровий майданчик для дітей. Молодці, що таке зробили, і це у селі

 

Пємо квас, відпочиваємо. І тут Стьопі прийшла геніальна ідея. А давайте ще прокатаємося до Тисмениці. Ми підтримали, хоть вже накатали 25 км. по горбах. Виїхали на тисменецьку трасу, по дорозі нам ще прийшла геніальніша ідея, поїхати в хомяківку поїсти рибки(краще б вона неприходила).
Перед тисменицею звертаємо на право. Стьопа спорить хоче їхати через саму тисменицю, каже що не туди. Я переконав що туди, звернули таки на право. Якби поїхали прямо то зробили б ще більше коло. Краще б ми того Стьопу взагалі неслухали. Чомусь нам здавалося що то близько. Замучилися, але доїхали таки до Хомяківки, куди вже діватися, ноги боліли а ще більше дупа від сідла.
Замовили рибки і квасу

 

Добре, класно тут, гарні озера. біседки, відпочили. На озері цікаві водорослі, ще таких небачив

 

Далі в дорогу, тяжко навіть було уявити що ще пиляти  і пиляти до Івано-Франківська. Були вже дуже замучені. Після довгих мук, з надзвичайною радістю зустріли табличку Івано-Франківськ

 

Відкрилось друге дихання. Вже і якось неважко було, тільки от дупа від сідла дуже боліла. Подорож незважаючи на втому видалась дуже цікавою, незнаю як решта але я дуже задоволений, накатали десь кілометрів 60, всього потратили 7 годин разом із відпочинком.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити