Пошук по сайту

Неполишають приємні спогади від велопоїздки 13.07 із друзями в районі Богородчан. Відписатися раніше не було часу тай бажання від подій в країні. Невеличкий звіт із враженнями від нового маршруту

 

 

Отже кілька слів про сам маршрут. Запланували свою поїздку у напрямку Богородчан.  Цікаво було проїхатись, оскільки таким маршрутом ще не катали. Їхати тупо прямою трасою без пригод та дихати вихлопами не дуже хотілося. Тож запропонував друзям до Богородчан поїхати ближніми селами через Загвіздя - Підлісся - Старий Лисець - Старі Богородчани. А назад вже повернутися трасою до Івано-Франківська.

По маршруту все ніби зрозуміло та нескладно, тільки один нюанс, не було на карті дороги після Старого Лисця до Старих Богородчан. Тут чекали нас пригоди із бродіннями. Але яка ж це подорож без пригод, друзів та несподіванок.

У поїздку зібралась стара добра перевірена команда друзів, що дуже радує. Планував після обіду їхати, та прикинувши по часу не було на коли відкладати, вирушаємо трохи швидше.

Стьопа:

 

Олег:

Вирушаємо. У пасічній біля озера зупиняюсь пофотаграфувати. Це перша вилазка з новим фотоапаратом, про який писав у попередній статті Nikon d3300 враження тож хотілось трохи його протестувати. Фото озера

Повертаємо на Загвіздя. Вирішили їхати дорогою через село, а не бродити річкою

 Дорога селом чудова, не приходиться блукати, транспорту немає. Кожних пару метрів магазини.

Зустрічаються квіти, Стьопа нприкалується), 

Далі заїжаємо у Підлісся. Багато красивих особняків, не дивно бо села приміські і до міста рукою подати.

Виїжаємо на основну трасу. Тут трохи менш комфортно, оскільки багато машин.

Далі із траси зїжаємо у Старий Лисець

Старий Лисець також розбудовується повним ходом, круті особняки один краще другого.

В кінці села нас як і здогадувалися очікував сюрприз, дорога зменшується

По дорозі натрапляємо на малину, дуже смачна, зупиняємось набрати вітамінів

Рухаємось стежкою та потрапляємо у зарослі. Доля знову посилає нам випробування. Дуже цікаво навкруги, зелено, буряни гіганти в кілька разів вище людини, ще таких не зустрічав. Хороше місце для зйомок Аватару, така собі Пандора

Спішуємось та пробираємось крізь зарослі. Цікаві краєвиди, пощастило зловити у кадр метелика

На щастя бродити довго не прийшлося, зявилася дорога у лісі

Потім знову зарослі "Загубленого Світу" та болото

Виїжаємо на більш-менш дорогу

На цьому наші бродіння по лісі закінчилися, починається добротна дорога на Старі Богородчани

Тут красивий краєвид на Івано-Франківськ

Натрапили на чималеньку сонячну електростанцію, в наших краях ще не зустрічав нічого подібного

Одразу і собі захотілось встановити на будинку сонячні панелі. Далі гарний спуск у Старі Богородчани

Чималенька церква у селі

На мості через бистрицю зупинились, мені захотілось випробувати вбудовану функцію тілт шіфт(іграшкові обєкти)

і ще фото із іншої сторони, а у дівчат своя іграшкова фотосесія

прікольно, результатом задоволений. Виїхали у Богородчани та вирішили на цьому свою пригоду не закінчувати. Задумали собі ще заїхати у Жураки на чебуреки, а що ж нам.

Нас чекав чималенький крутий підйом попереду

Олег наздоганяє

Підйомчик був нелегкий, зчепивши зуби ми з ним достойно справились. Піднімаючись мене не полишала обнадійлива думка що назад буде легко зїжати. А також думка "якого фіга ми сюди попхалися, якщо по дорозі були інші колиби".

Дуже хотілося пити, ми замовили квасу, квасу і щу раз квасу...

На чебуреки прийшлось довго чекати, зате відпочили. За колибою дуже красивий краєвид, видно гори

тепер я не жалію що приїхали саме сюди, дуже красиво

це цього вартувало, фото на память

До Івано-Франківська поверталися трасою. Назад втиснули добряче. Я вирвався уперед та задав темп 28-34км. Було важко крутити і постійно морально дивитися на нескінченну пряму. Згодом у нас темп трохи впав 25-30км. Мені реально було тяжко. Здивував Степан який вкінці потягнув нас і виглядав дуже свіжо. Від  Лейбової гори до Івано-Франківська ми доїхали за 50хв

загалом по маршруту вийшло 70км. Це найдовший мій цьогорічний веломаршрут станом на сьогодні.

Поїздка чудова, ми менше бродили, багато наїздили та побачили. Не сподобалось що на трасі багато машин, через що некомфортно їхати. А от, прикінцева наша гонка трасою дуже сподобалась, було тяжко фізично, але морально кайфово. Нові відчуття, ще не їздив такою довгою прямою на швидкість.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити